Історія Церкви демонструє нам, що часто богослов’я формувалось подібно маятнику — воно гойдалось від однієї крайності до іншої. Так у багатьох віруючих довгі часи була відсутня впевненість у спасінні. Доктрина о народженні згори усунула цю проблему, але сьогодні ми можемо спостерігати хибну впевненість у спасінні серед послідовників гіперблагодаті.
Це істина, що благодать милує, але ж істина й у тому, що благодать вимагає! Ісус дійсно сказав жінці, що була взята у перелюбу: «Я не засуджую тебе», але ж Він також сказав їй: «йди собі, але більш не гріши». Ми не можемо відокремити благодать від особистості Христа. Намагання застосувати благодать до справ «старої людини» проводить до плотського життя. Монополія на використання благодаті неприпустима.
У своїй темі Павло Чаус послідовно розкриває Новозавітну істину о благодаті:
- Важливість Христоцентрізму
- Цілісний підхід у вченні
- Процес здобуття християнином істинної свободи
- Необхідність слідування за Христом
Матеріал теми включає в себе*:
- 3 відео-урока
- План-конспект
- Тест
* матеріал теми доступний для зареєстрованих учасників Програми